Отправлено: 26.07.22 23:17. Заголовок: Гейне

Карл I

В хижине угольщика сидел
Сумасбродный этот король
И детке в люльке песенку пел
В тональности ми-бемоль:

«Ай-я-я-яй, а кто там шуршит?
Овечки пугаются, вишь!
Не к добру улыбка твоя во сне.
И печать на тебе, малыш.

Ай-я-я-яй, а здесь кисонька есть?
Зато есть — на тебе печать.
Вот как будешь большой, да возьмёшь топор,
Да отправишься лес пугать!

Угольщик стар, а дети его —
И столько мужчин и женщин —
Ай-я-я-яй, не любят Христа,
А короля того меньше.

Кисаньки нет — мышам благодать.
И никому не в урон,
Что, ай-я-я-яй, в небе Бога нет,
А на земле — корон.

Сердце измучилось, ноет-болит,
Не жалеет уже ни о чём.
Ай-я-я-яй, а ты, дорогой,
Будешь моим палачом.

Твоя колыбельная — мне упокой.
Должно быть, видишь во сне,
Ай-я-я-яй, как кудри мои
Состригают с затылка мне.

Ай-я-я-яй, а кто там шуршит?
Будешь править сам, время близко.
И срубишь голову королю —
Угомонится киска!

Ай-я-я-яй, а кто там шуршит?
Овечки заснули почти.
Кисаньки нет — мышам благодать.
Поспи, палачик, поспи».

---

(Вже думав, що не знайду оригінал!)

Carl I

Im Wald, in der Koehlerhuette, sitzt
Truebsinnig allein der Koenig;
Er sitzt an der Wiege des Koehlerkinds
Und wiegt und singt eintoenig:

«Eiapopeia, was raschelt im Stroh?
Es bloeken im Stalle die Schafe —
Du traegst das Zeichen an der Stirn
Und laechelst so furchtbar im Schlafe.

Eiapopeia, das Kaetzchen ist tot —
Du traegst auf der Stirne das Zeichen —
Du wirst ein Mann und schwingst das Beil,
Schon zittern im Walde die Eichen.

Der alte Koehlerglaube verschwand,
Es glauben die Koehlerkinder —
Eiapopeia — nicht mehr an Gott,
Und an den Koenig noch minder.

Das Kaetzchen ist tot, die Maeuschen sind froh —
Wir muessen zuschanden werden —
Eiapopeia — im Himmel der Gott
Und ich, der Koenig auf Erden.

Mein Mut erlischt, mein Herz ist krank,
Und taeglich wird es kraenker —
Eiapopeia — du Koehlerkind,
Ich weiss es, du bist mein Henker.

Mein Todesgesang ist dein Wiegenlied —
Eiapopeia — die greisen
Haarlocken schneidest du ab zuvor —
Im Nacken klirrt mir das Eisen.

Eiapopeia, was raschelt im Stroh?
Du hast das Reich erworben,
Und schlaegst mir das Haupt vom Rumpf herab —
Das Kaetzchen ist gestorben.

Eiapopeia, was raschelt im Stroh?
Es bloeken im Stalle die Schafe.
Das Kaetzchen ist tot die Maeuschen sind froh —
Schlafe, mein Henkerchen, schlafe!»


Скрытый текст

Волод, а давайте ми й ваших Гейне (і Гете) сюди перенесемо?

 Отправлено: 27.07.22 10:33. Заголовок: А что? Уже не только..

А что? Уже не только для меня, что Гейне, что Гёте - один волк?

 Отправлено: 29.07.22 00:38. Заголовок: Волод пишет: Уже не ..

Волод пишет:

цитата:

Уже не только для меня, что Гейне, что Гёте - один волк?

Два!

 Отправлено: 24.07.23 10:38. Заголовок: Запрошення не на стр..

Запрошення не на страту, а переплюнути zwh

Деревья ветер склоняет,
Сыра ночь и хладен эфес;
В шинель закутавшись плотно,
Я еду верхом сквозь лес...

(Der Herbstwind rüttelt die Bäume,
Die Nacht ist feucht und kalt;
Gehüllt im grauen Mantel,
Reite ich einsam im Wald!

Und wie ich reite, so reiten
Mir die Gedanken voraus;
Sie tragen mich leicht und luftig
Nach meiner Liebsten Haus.

Die Hunde bellen, die Diener
Erscheinen mit Kerzengeflirr;
Die Wendeltreppe stürm' ich
Hinauf mit Sporengeklirr.

Im leuchtenden Teppichgemache,
Da ist es so duftig und warm,
Da harret meiner die Holde –
Ich fliege in ihren Arm.

Es säuselt der Wind in den Blättern,
Es spricht der Eichenbaum:
Was willst du, thörichter Reiter,
Mit deinem thörichten Traum?)

Вовік, як завжди, погнав муйню: йому, бач, не подобається эфес!

До дурня не дійшло, що там людина бачить сон?

 Отправлено: 25.07.23 00:07. Заголовок: Pellegrino пишет: До..

Pellegrino пишет:

цитата:

До дурня не дійшло...

Звісно, не дійшло, бо дурень же! Я йому написав типа того, що уві сні можна побачити цілу крамницю холодної зброї. І ось відповідь великої людини:

цитата:

Во сне ли увидел ЛГ это или наяву, не суть важно. У Гейне нет в оригинале никакого эфеса, а отсебятина — бич советской школы перевода, даже мем существует: «Боромир улыбнулся».

Мем відомий: зокрема, відомий мені. Це досить цікава сторі про те, що я називаю «покращайзинг», тобто про переклад Boromir smiled, фрази з «Володаря перснів».

Переклад В. Муравьёва та А. Кистяковского: И Боромир, превозмогая смерть, улыбнулся.

Переклад Н. Григорьевой та В. Грушецкого: Тень улыбки промелькнула на бледном, без кровинки, лице Боромира.

Переклад М. Каменкович та В. Каррика: Уста Боромира тронула слабая улыбка.

І до чого нам тут усі ці базікалки?

 Отправлено: 25.07.23 12:56. Заголовок: Ця дискусія відбуває..

Ця дискусія відбувається десь у вакуумі. Коли немає ланок на якісь тексти, в яких автор або близькі до нього люди пояснюють зміст вірша, то можливі будь-які спекуляції.

Щодо «ефесу» я маю лише одне запитання: «Нащо його торкатися і відчувати холод?»
Адже навіть коли якийсь клинок і висить десь збоку. Немає сенсу за нього триматись, їдучи верхи.
Зрозуміло що у лісі можуть мешкати різні добрі люди і можливо бути весь час напоготові не завадить, але ця тема не розкрита. Мимоволі виникає підозра, що ефес - лише заради рими.

 Отправлено: 26.07.23 00:46. Заголовок: Волод пишет: Коли не..

Волод пишет:

цитата:

Коли немає ланок на якісь тексти, в яких автор або близькі до нього люди пояснюють зміст вірша, то можливі будь-які спекуляції.

Не «спекуляції», а своє бачення. Правильним/неправильним може бути тлумачення юридичного формулювання, а мистецтво кожен вільний розуміти як йому завгодно.


Волод пишет:

цитата:

Зрозуміло що у лісі можуть мешкати різні добрі люди і можливо бути весь час напоготові не завадить

Ось і мені відразу спало на думку, що поява ефесу в описуваній ситуації цілком природна.


Волод пишет:

цитата:

Мимоволі виникає підозра, що ефес - лише заради рими.

Гадаю, саме так він у перекладача і виник

Але, імхо, його поява віршам не зашкодила, а зовсім навпаки: з'явився приємний драматизм.

 Отправлено: 27.07.23 20:51. Заголовок: Між іншим: спілкуват..

Між іншим: спілкуватися із дурнями корисно: починаєш більше думати

«Mein Sohn, was birgst du so bang dein Gesicht?»
«Siehst, Vater, du den Erlkoenig nicht?
Den Erlenkoenig mit Kron' und Schweif?»
«Mein Sohn, es ist ein Nebelstreif».

Я зачепився за його «отсебятина — бич советской школы перевода» і повідомив дурня, що, наприклад, ще в Erlkoenig'а і близько не було «густой бороды» «Лісового царя» Жуковського. Смішно, але, як бачите, натомість Erlkoenig мав Schweif — хвіст.

Між іншим, на хвіст ризикнув Фет (імхо, він взагалі гарний перекладач: в нього трапляються прикрі недогляди, але порівняно з Жуковським він вищий на кілька порядків):

— Отец, иль не видишь ночного царя?
Лесного царя, что в короне, с хвостом?

Після нього інший перекладач лише зараз (2000 р.) на це наважився: «В огромной короне и с львиным хвостом».

Левовий хвіст тому, що собачий хвіст німецькою мовою зветься не тим красивим словом, не der Schweif, а der Schwanz.
У комети теж Schweif. І в чорта він же. (А у Schwanz'а є ще одно значення, непристойне; але це зараз не до речі.)

 Отправлено: 27.07.23 21:40. Заголовок: Эльвескуд..

 Отправлено: 28.07.23 01:56. Заголовок: Волод пишет: Эльвеск..

Волод пишет:

цитата:

Эльвескуд

Скоріше, мабуть, ось це: Erlking. Але так: саме скандинавській лісовій нечисті належить неодмінно мати хвоста.

 Отправлено: 28.07.23 02:25. Заголовок: Ще про Жуковського: ..

Ще про Жуковського:

цитата:

К отцу, весь издрогнув, малютка приник; Обняв, его держит и греет старик.

Не нахабство? Коли в оригіналі: Er hat den Knaben wohl in dem Arm, Er faßt ihn sicher, er hält ihn warm. [«У нього нібито хлопчик на руках, він обійняв його надійно, він тримає його в теплі»]. І зівідки взявся «старик»?
Страшна річ ця советская школа перевода: має зворотний вплив!

 Отправлено: 28.07.23 08:45. Заголовок: Pellegrino пишет: І..

Pellegrino пишет:

цитата:

І зівідки взявся «старик»?

А Ви розумієте жуковську мову без перекладача?

 Отправлено: 28.07.23 11:49. Заголовок: Волод пишет: Ви розу..

Волод пишет:

цитата:

Ви розумієте жуковську мову без перекладача?

Намагаюся Я навіть Вовіка вже розумію без перекладача А цей йолоп мені на мій пост щодо Erlkoenig'а написав таке:

цитата:

Дурачок, какая связь «Лесного царя» и «Цикады», которую пытается перевести звых?

Хомячок, а «какая связь» відсутнього в оригіналі, але логічно виправданого ефеса і маніакального марнослів'я перекладачів Толкіна? І що: у ту «Цикаду», що б це не було, zwh теж «пытается» вставити щось таке, чого немає в оригіналі?

(Як я розумію, вовікова «Цикада» — це гейнівська Die Libelle. Яка взагалі-то бабка. Ось ця:




Як відомо, російський інтелігент любить і знає природу )

 Отправлено: 28.07.23 12:18. Заголовок: Pellegrino пишет: Н..

Pellegrino пишет:

цитата:

Намагаюся

Я до того, що в той час російської мови ще не було.
Слово «старик» було народним чи простонародним.
Вищи верстви тільки почали його використовувати, як і взагалі те, що потім назвуть російською мовою, датчанин Даль тільки збирав свій словник, ….

 Отправлено: 28.07.23 14:48. Заголовок: Волод пишет: в той ч..

Волод пишет:

цитата:

в той час російської мови ще не було.

А руська, чи як її, була? Київська ж Русь! Тобто якою мовою написано «Слово про похід Ігорів»?


Волод пишет:

цитата:

Слово «старик» було народним чи простонародним.

Тим більше! З чого цей Жуковський взяв, що батько не лише старий, а ще й простолюд?

цитата:

Erreicht den Hof mit Müh’ und Not; [Доїхав до двору, втомлений та змучений; (≈)]

Hof буває усякий, як і слов'янський двір. Навіть імператорський.

 Отправлено: 28.07.23 16:08. Заголовок: Pellegrino пишет: А..

Pellegrino пишет:

цитата:

А руська, чи як її, була? Київська ж Русь!

Не було.


Pellegrino пишет:

цитата:

З чого цей Жуковський взяв, що батько не лише старий, а ще й простолюд?

Бо літератори почали переходити з високого штилю на простонародну мову, тому «опустили» усіх.

 Отправлено: 28.07.23 17:55. Заголовок: Pellegrino пишет: qu..

Pellegrino пишет: quote]А руська, чи як її, була?` Волод пишет:

цитата:

Не було.

А що було? Чим люди розмовляли?


Волод пишет:

цитата:

Бо літератори почали переходити з високого штилю на простонародну мову

А чи не був цей початок раніше, приблизно при Сумарокові?

 Отправлено: 28.07.23 18:02. Заголовок: Які люди? Хтось шв..

Які люди?

Хтось шведською розмовляв, на кшталт: «Київ мати городом руським».

В’ятичі і родимими – від роду ляського.

Чудь – Вам краще знати.

Якісь германці, що за словами Іоанна Цимхсія вбили батька Святослава, мабуть, на якомусь германському діалекті.

 Отправлено: 28.07.23 18:24. Заголовок: Волод пишет: Які люд..

Волод пишет:

цитата:

Які люди?

Наприклад, той же Святослав Київський.

 Отправлено: 28.07.23 18:28. Заголовок: У нього мати - шведк..

У нього мати - шведка, тато - швед ....

Як у тому анекдоті: "Татко - рус, мамко - рус, а Іван - молдован".

 Отправлено: 28.07.23 18:48. Заголовок: Волод пишет: У нього..

Волод пишет:

цитата:

У нього мати - шведка, тато - швед ....

І що? У Даля батько був датчанин, а мати німкеня. І щось жоден щирий росіянин у 25-му поколінні не склав словник Даля.


Волод пишет:

цитата:

а Іван - молдован

Молдован — це не національність, а лайка

 Отправлено: 28.07.23 18:51. Заголовок: :sm38: Це географія..

Це географія: "Не любо мне сидеть в Киеве, хочу жить в Переяславце на Дунае - ибо там середина земли моей, ..."

 Отправлено: 28.07.23 18:59. Заголовок: Волод пишет: "Не..

Волод пишет:

цитата:

"Не любо мне сидеть в Киеве, хочу жить в Переяславце на Дунае - ибо там середина земли моей, ..."

Тож яка це мова?

 Отправлено: 28.07.23 19:06. Заголовок: Це переклад на щось ..

Це переклад на щось сучасне з мови ПВЛ, але саму ПВЛ почали писати через 100 років після цих подій.
У ПВЛ Володимира і Ярослава вже не титулують каганами, як «У слові про Закон і Благодать» чи у графіті на стінах Софії Київської.
Ви мабуть пам’ятаєте, що я вважаю титул «великий князь» калькою з «кагана» = «ке куана» - великого правителя.
Доречи, коли зараз з при диханням згадують дочок Ярослава, що стали королевами – я жалкую за цими приниженими принцесами.

 Отправлено: 28.07.23 19:53. Заголовок: Волод пишет: Це пере..

Волод пишет:

цитата:

Це переклад на щось сучасне з мови ПВЛ, але саму ПВЛ почали писати через 100 років після цих подій.

А якою насправді мовою ці слова, про Переяславець на Дунаї, були сказані (чи написані)?


Волод пишет:

цитата:

я жалкую за цими приниженими принцесами.

Чому?

 Отправлено: 28.07.23 20:18. Заголовок: Тому, що титул «кага..

Тому, що титул «каган» дорівнює титулу «імператор», а вони стали лише королевами.

 Отправлено: 28.07.23 20:37. Заголовок: Pellegrino пишет: А..

Pellegrino пишет:

цитата:

А якою насправді мовою ці слова, про Переяславець на Дунаї, були сказані (чи написані)?

Румунською, мабуть – шуткую.
Ну не було в той час єдиної мови в імперії рюріковічів.
Навіть слов’янських племен там мешкало багато, і у кожного був свій діалект.

А «літературною» була «македонська» з деякими місцевими впливами.

 Отправлено: 29.07.23 07:11. Заголовок: Волод пишет: Ну не ..

Волод пишет:

цитата:

титул «каган» дорівнює титулу «імператор», а вони стали лише королевами.

Якщо в імператора багато доньок, то де ж узяти стільки імператорів їм у чоловіки? Імператорські доньки завжди змушені були йти на мезальянс з простими королями.


Волод пишет:

цитата:

Ну не було в той час єдиної мови в імперії рюріковічів. Навіть слов’янських племен там мешкало багато, і у кожного був свій діалект.

Це я розумію, але ж була якась престижна мова метрополії? Чи де?


Волод пишет:

цитата:

А «літературною» була «македонська»

А це, як пишуть, був діалект давньогрецької мови... Чи дуже еллінізована давньобалканська мова.

 Отправлено: 29.07.23 07:58. Заголовок: Я мав на увазі ту «м..

Я мав на увазі ту «македонську» від якої походить сучасна македонська мова.

Можливо той діалект, що домінував у Києві та околицях і був престижним. Але де знайти докази цього?

У будь-якому разі сучасна літературна російська мова походить не безпосередньо від мови Києва Х столітті, а від літературної мови, що сформувалася на теренах Білорусі, України, Румунії у XVI-XVII століттях.

 Отправлено: 29.07.23 09:49. Заголовок: Волод пишет: Я мав н..

Волод пишет:

цитата:

Я мав на увазі ту «македонську» від якої походить сучасна македонська мова.

Росіяни пишуть, що не походить:

цитата:

Современный славянский македонский язык не связан преемственностью с распространённым в данной области в античный период древнемакедонским языком...

Брешуть?


Волод пишет:

цитата:

У будь-якому разі сучасна літературна російська мова походить не безпосередньо від мови Києва Х столітті

Це зрозуміло, а якась назва для тієї мови Х століття є?

 Отправлено: 29.07.23 10:06. Заголовок: Pellegrino пишет: Р..

Pellegrino пишет:

цитата:

Росіяни пишуть, що не походить:

цитата:

Языковые особенности македонского языка отражают письменные памятники старославянского / церковнославянского языка X—XI веков: Мариинское, Зографское, Ассеманиево евангелия и другие

 Отправлено: 29.07.23 10:23. Заголовок: Pellegrino пишет: ..

Pellegrino пишет:

цитата:

Це зрозуміло, а назва для тієї мови є?

Мине 500 років, і писатимуть так:

цитата:

А иже есть перекладена тая святаа євангеліа із язика болгарскаго на мову руськую, то для лепшого вирозумленя люду християнського посполитого

 Отправлено: 30.07.23 08:16. Заголовок: Волод пишет: Языков..

Волод пишет:

цитата:

Языковые особенности македонского языка отражают письменные памятники старославянского / церковнославянского языка X—XI веков: Мариинское, Зографское, Ассеманиево евангелия и другие

Тобто брешуть?



Волод пишет:

цитата:

Мине 500 років, і писатимуть так: «А иже есть перекладена тая святаа євангеліа із язика болгарскаго на мову руськую, то для лепшого вирозумленя люду християнського посполитого»

Класно!

Тож яка назва у тієї мови?

 Отправлено: 30.07.23 08:41. Заголовок: До речі: титул «кага..

До речі:

цитата:

титул «каган» дорівнює титулу «імператор»

Насправді «імператор» зовсім не є чимось грандіозним. Imperium — це «наказ» або «влада», і Imperium Romanum — це просто терен, підвладний Риму, де дійсні накази Риму, а імператором колись римські солдати після славної перемоги оголошували свого воєначальника, тобто це було все одно, що сказати: «Пане, ми твої: розпоряджуйся нами як бажаєш!» Тобто це була велика честь, але юридичних наслідків у неї було обмаль.

 Отправлено: 30.07.23 11:07. Заголовок: Може імператори – це..

Може імператори – це і не так багато, але королі династії Меровінгів були лише консулами.

 Отправлено: 31.07.23 07:43. Заголовок: Волод пишет: королі ..

Волод пишет:

цитата:

королі династії Меровінгів були лише консулами.

Якої держави?

 Отправлено: 31.07.23 09:45. Заголовок: Imperium Romanum..

Imperium Romanum

 Отправлено: 31.07.23 17:59. Заголовок: Волод пишет: Imperiu..

Волод пишет:

цитата:

Imperium Romanum

Це не держава. Це, як я вже писав, просто позначення підвладної Риму території. А щодо держави, то офіційно і Imperium Romanum називало себе республікою. І офіційно там і тоді (доки Стародавній Рим існував) правили консули, одночасно двоє. В епоху реальної республіки вони обиралися Сенатом, на рік. В епоху імперії консули втратили реальну державну владу, і їхня посада перетворилася на почесний титул, оскільки консульські повноваження перейшли до імператора, тож і уся магістратура (загальна назва державних посад у Стародавньому Римі) стала призначеною.
А по закінченні терміну, як і раніше, консули отримували в управління якусь провінцію та звання проконсула. Так що!

 Отправлено: 31.07.23 18:07. Заголовок: В 508 году к Хлодвиг..

цитата:

В 508 году к Хлодвигу в Туре прибыло византийское посольство, сообщившее ему, что император Анастасий I возвёл его в достоинство почётного консула. Анастасий прислал ему также, в знак формального признания, королевские инсигнии — хламиду, пурпурную тунику и диадему.[38] Этим актом Византия выразила своё одобрение антиготской политике Хлодвига и принятия им христианской веры. Для христианского населения Галлии это означало дополнительное подтверждение легитимности франкской власти. Однако Хлодвигу вовсе не был присвоен титул консула, на него только надели консульские знаки отличия, часто раздаваемые императорским двором при Византии. Настоящее консульство всегда вписывалось в так называемые Консульские Фасты и служило обозначением года. Имя Хлодвига в Фастах не упоминается.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3_I

 Отправлено: 31.07.23 18:12. Заголовок: Волод пишет: Однако ..

Волод пишет:

цитата:

Однако Хлодвигу вовсе не был присвоен титул консула, на него только надели консульские знаки отличия, часто раздаваемые императорским двором при Византии.

Візантія — вона така!
Дивно, що Росія захотіла позиціонувати себе спадкоємицею такої гидоти. Хоча, мабуть, і не дивно

 Отправлено: 05.08.23 07:59. Заголовок: Знову zwh: Der Bri..

Знову zwh:


Der Brief, den du geschrieben,
er macht mich gar nicht bang;
du willst mich nicht mehr lieben,
aber dein Brief ist lang.

Zwölf Seiten, eng und zierlich!
Ein kleines Manuskript!
Man schreibt nicht so ausführlich,
wenn man den Abschied gibt.

---

Письмо, что ты мне написала,
Меня тревожить не должно:
Что разлюбила, рассказала,
Но до чего ж оно длиннó!

Страниц двенадцать, всё нейтрально
подробно,
Нет клякс, пера неспешен бег...
Не пишут люди так детально
Писать так люди не способны,
Когда прощаются навек.

Закреслено в його пості. А мені дуже подобається «нейтрально» і «детально»: це більш в о́бразі! І розмір перекладу більш йде російській мові, ніж оригінальний розмір.
Так що

 Отправлено: 05.08.23 09:30. Заголовок: Хром безпосередньо у..

Хром безпосередньо у повідомленні переклав так:

цитата:

Лист, який ти написав, мене зовсім не лякає; ти більше не хочеш мене любити, але твій лист довгий. Дванадцять сторінок, щільно та вишукано! Маленький рукопис! Прощаючись, так багато не пишуть .

Коли окремо вставити в перекладач, то там «детально», але я за «багато».

 Отправлено: 05.08.23 10:15. Заголовок: Ну... Точність перек..

Ну... Точність перекладу — річ темна. Я за те, щоб перекладати не окремі слова, а загальне враження від оргіналу. Заковика у тому, що воно в кожного своє...

Ось інший переклад:

Вы, право, не убили
Меня своим письмом,
Меня вы разлюбили,
А клятв — на целый том!

Отказ длинен немножко —
Посланье в шесть листов!
Чтоб дать отставку, крошка,
Не тратят столько слов.

Я люблю та поважаю Вільгельма Левіка, але мені все ж здається, що в данному випадку у zwh вийшло набагато краще. Звідки в Левіка взялася «крошка»?!

 Отправлено: 05.08.23 10:37. Заголовок: Pellegrino пишет: Я ..

Pellegrino пишет:

цитата:

Я люблю та поважаю Вільгельма Левіка

Бо ось, наприклад, його переклад того вірша, де «про ефес»:

Сырая полночь. Буря.
Деревья скрипят на ветру.
Я, в плащ закутавшись, еду
Один в глухом бору.

И мчатся мечты предо мною,
Опережают коня, —
Как будто на крыльях воздушных
К любимой уносят меня.

Собаки лают. Слуги
Спешат со свечами во двор.
Взбегаю по лестнице вихрем,
Бряцая сталью шпор.

В благоуханном покое
Мерцанье теплых огней, —
И я бросаюсь в объятья
Возлюбленной моей.

А ветер свистит в деревьях,
И дуб говорит седой:
«Куда ты, глупый всадник,
С твоей безумной мечтой?»

 Отправлено: 05.08.23 11:26. Заголовок: Pellegrino пишет: З..

Pellegrino пишет:

цитата:

Звідки в Левіка взялася «крошка»?!

Має право. «крошка» не тільки для рими, це слово робить вірш більш емоційним, а це добре, бо отримувач листа хоче вірити, що насправді його ще кохають.

 Отправлено: 05.08.23 11:50. Заголовок: Волод пишет: «крошк..

Волод пишет:

цитата:

«крошка» не тільки для рими, це слово робить вірш більш емоційним, а це добре, бо отримувач листа хоче вірити, що насправді його ще кохають.

Воно так, він хоче вірити... але «крошка» — це надто зверхньо. Це вже не про кохання! У Теффі є оповідання («Вендетта») про одного, як висловився б Набоков, хвата, що називав близьких його серцю жінок «дітка», або «котка», або якимись кінськими іменами: «ігрунка», «ласкунка», «сміхуночок». «Виходило приємно і ні до чого не зобов'язувало».


Pellegrino пишет:

цитата:

А мені дуже подобається «нейтрально» і «детально»: це більш в о́бразі!

Ось тут у zwh гарно!

...Wie am Tage Eurer Hochzeit,
Sei die Liebe Euch erfreulich,
Wenn Ihr längst im Ehejoch seid,
Und Eur Leib er sei gedeihlich.

Свадьбы день у вас в уме...
Пусть любовь вкруг вас летает!
Пусть в супружеском ярме
Ваше тело процветает!

 Отправлено: 05.08.23 12:46. Заголовок: Pellegrino пишет: В..

Pellegrino пишет:

цитата:

Воно так, він хоче вірити... але «крошка» — це надто зверхньо. Це вже не про кохання! У Теффі є оповідання («Вендетта») про одного, як висловився б Набоков, хвата, що називав близьких його серцю жінок «дітка», або «котка», або якимись кінськими іменами: «ігрунка», «ласкунка», «сміхуночок». «Виходило приємно і ні до чого не зобов'язувало».

Іменники – це прозвища для коханок.
Прикметники на кшталт: рідна, кохана, дорога, …. – це вже для дружин.

 Отправлено: 05.08.23 13:03. Заголовок: Волод пишет: Іменник..

Волод пишет:

цитата:

Іменники – це прозвища для коханок.

Я згоден: для коханок, а не для коханих.

 Отправлено: 07.08.23 09:56. Заголовок: Pellegrino пишет: Я ..

Pellegrino пишет:

цитата:

Я люблю та поважаю Вільгельма Левіка, але мені все ж здається, що в данному випадку у zwh вийшло набагато краще. Звідки в Левіка взялася «крошка»?!

Цікаві справи: на одному перекладацькому сайті хтось виклав свій переклад цього ж вірша і для порядку додав переклади інших, зокрема той переклад ніби Левіка. А йому відповіли у сенсі: який Левік?! Це Маршак!!

Не знаю, що й думати... У Вікітеці, звідки я взяв той переклад, написано, що Левік. Але нам відомо, що й на Вікі буває проруха. Для повної впевненості треба було б паперову книгу усіх перекладів Левіка з Гейне (бо паперові книжки, принаймні, колись, щодо ляпів перевірялися дуже довго), але де ж її взяти! Правду кажучи, мені хотілося б, щоб це справді виявився Маршак — ну так, через «крошку». Яка не в стилі ні Гейне, ні Левіка, зате цілком у стилі безстильного Маршака. Гаразд, спробую ще розібратись...
А ось я вам не хвалив Бальмонта як перекладача? Якщо ні, то зараз похвалю!

В письме своём ты злобой дышишь,
Не хочешь больше быть моей.
Не страшно мне! Ты длинно пишешь —
Страниц двенадцать! Ей же-ей,
Всё это, друг мой, очень странно,
И нет ни капли смысла тут:
Ну разве пишут так пространно,
Когда карету подают!

 Отправлено: 08.08.23 10:27. Заголовок: Хуліганський перекла..

Хуліганський переклад із мережі:

письмо, что ты прислала,
меня не завело!
любить меня устала?
что ж мелко так? и зло?
и длинно – аж двенадцать
страниц?... но я не глуп:
не станут распинаться,
когда дают отлуп!

(https://lyricstranslate.com)