Отправлено: 26.07.22 23:17. Заголовок: Гейне

Карл I

В хижине угольщика сидел
Сумасбродный этот король
И детке в люльке песенку пел
В тональности ми-бемоль:

«Ай-я-я-яй, а кто там шуршит?
Овечки пугаются, вишь!
Не к добру улыбка твоя во сне.
И печать на тебе, малыш.

Ай-я-я-яй, а здесь кисонька есть?
Зато есть — на тебе печать.
Вот как будешь большой, да возьмёшь топор,
Да отправишься лес пугать!

Угольщик стар, а дети его —
И столько мужчин и женщин —
Ай-я-я-яй, не любят Христа,
А короля того меньше.

Кисаньки нет — мышам благодать.
И никому не в урон,
Что, ай-я-я-яй, в небе Бога нет,
А на земле — корон.

Сердце измучилось, ноет-болит,
Не жалеет уже ни о чём.
Ай-я-я-яй, а ты, дорогой,
Будешь моим палачом.

Твоя колыбельная — мне упокой.
Должно быть, видишь во сне,
Ай-я-я-яй, как кудри мои
Состригают с затылка мне.

Ай-я-я-яй, а кто там шуршит?
Будешь править сам, время близко.
И срубишь голову королю —
Угомонится киска!

Ай-я-я-яй, а кто там шуршит?
Овечки заснули почти.
Кисаньки нет — мышам благодать.
Поспи, палачик, поспи».

---

(Вже думав, що не знайду оригінал!)

Carl I

Im Wald, in der Koehlerhuette, sitzt
Truebsinnig allein der Koenig;
Er sitzt an der Wiege des Koehlerkinds
Und wiegt und singt eintoenig:

«Eiapopeia, was raschelt im Stroh?
Es bloeken im Stalle die Schafe —
Du traegst das Zeichen an der Stirn
Und laechelst so furchtbar im Schlafe.

Eiapopeia, das Kaetzchen ist tot —
Du traegst auf der Stirne das Zeichen —
Du wirst ein Mann und schwingst das Beil,
Schon zittern im Walde die Eichen.

Der alte Koehlerglaube verschwand,
Es glauben die Koehlerkinder —
Eiapopeia — nicht mehr an Gott,
Und an den Koenig noch minder.

Das Kaetzchen ist tot, die Maeuschen sind froh —
Wir muessen zuschanden werden —
Eiapopeia — im Himmel der Gott
Und ich, der Koenig auf Erden.

Mein Mut erlischt, mein Herz ist krank,
Und taeglich wird es kraenker —
Eiapopeia — du Koehlerkind,
Ich weiss es, du bist mein Henker.

Mein Todesgesang ist dein Wiegenlied —
Eiapopeia — die greisen
Haarlocken schneidest du ab zuvor —
Im Nacken klirrt mir das Eisen.

Eiapopeia, was raschelt im Stroh?
Du hast das Reich erworben,
Und schlaegst mir das Haupt vom Rumpf herab —
Das Kaetzchen ist gestorben.

Eiapopeia, was raschelt im Stroh?
Es bloeken im Stalle die Schafe.
Das Kaetzchen ist tot die Maeuschen sind froh —
Schlafe, mein Henkerchen, schlafe!»


Скрытый текст

Волод, а давайте ми й ваших Гейне (і Гете) сюди перенесемо?

 Отправлено: 29.07.23 10:23. Заголовок: Pellegrino пишет: ..

Pellegrino пишет:

цитата:

Це зрозуміло, а назва для тієї мови є?

Мине 500 років, і писатимуть так:

цитата:

А иже есть перекладена тая святаа євангеліа із язика болгарскаго на мову руськую, то для лепшого вирозумленя люду християнського посполитого

 Отправлено: 30.07.23 08:16. Заголовок: Волод пишет: Языков..

Волод пишет:

цитата:

Языковые особенности македонского языка отражают письменные памятники старославянского / церковнославянского языка X—XI веков: Мариинское, Зографское, Ассеманиево евангелия и другие

Тобто брешуть?



Волод пишет:

цитата:

Мине 500 років, і писатимуть так: «А иже есть перекладена тая святаа євангеліа із язика болгарскаго на мову руськую, то для лепшого вирозумленя люду християнського посполитого»

Класно!

Тож яка назва у тієї мови?

 Отправлено: 30.07.23 08:41. Заголовок: До речі: титул «кага..

До речі:

цитата:

титул «каган» дорівнює титулу «імператор»

Насправді «імператор» зовсім не є чимось грандіозним. Imperium — це «наказ» або «влада», і Imperium Romanum — це просто терен, підвладний Риму, де дійсні накази Риму, а імператором колись римські солдати після славної перемоги оголошували свого воєначальника, тобто це було все одно, що сказати: «Пане, ми твої: розпоряджуйся нами як бажаєш!» Тобто це була велика честь, але юридичних наслідків у неї було обмаль.

 Отправлено: 30.07.23 11:07. Заголовок: Може імператори – це..

Може імператори – це і не так багато, але королі династії Меровінгів були лише консулами.

 Отправлено: 31.07.23 07:43. Заголовок: Волод пишет: королі ..

Волод пишет:

цитата:

королі династії Меровінгів були лише консулами.

Якої держави?

 Отправлено: 31.07.23 09:45. Заголовок: Imperium Romanum..

Imperium Romanum

 Отправлено: 31.07.23 17:59. Заголовок: Волод пишет: Imperiu..

Волод пишет:

цитата:

Imperium Romanum

Це не держава. Це, як я вже писав, просто позначення підвладної Риму території. А щодо держави, то офіційно і Imperium Romanum називало себе республікою. І офіційно там і тоді (доки Стародавній Рим існував) правили консули, одночасно двоє. В епоху реальної республіки вони обиралися Сенатом, на рік. В епоху імперії консули втратили реальну державну владу, і їхня посада перетворилася на почесний титул, оскільки консульські повноваження перейшли до імператора, тож і уся магістратура (загальна назва державних посад у Стародавньому Римі) стала призначеною.
А по закінченні терміну, як і раніше, консули отримували в управління якусь провінцію та звання проконсула. Так що!

 Отправлено: 31.07.23 18:07. Заголовок: В 508 году к Хлодвиг..

цитата:

В 508 году к Хлодвигу в Туре прибыло византийское посольство, сообщившее ему, что император Анастасий I возвёл его в достоинство почётного консула. Анастасий прислал ему также, в знак формального признания, королевские инсигнии — хламиду, пурпурную тунику и диадему.[38] Этим актом Византия выразила своё одобрение антиготской политике Хлодвига и принятия им христианской веры. Для христианского населения Галлии это означало дополнительное подтверждение легитимности франкской власти. Однако Хлодвигу вовсе не был присвоен титул консула, на него только надели консульские знаки отличия, часто раздаваемые императорским двором при Византии. Настоящее консульство всегда вписывалось в так называемые Консульские Фасты и служило обозначением года. Имя Хлодвига в Фастах не упоминается.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3_I

 Отправлено: 31.07.23 18:12. Заголовок: Волод пишет: Однако ..

Волод пишет:

цитата:

Однако Хлодвигу вовсе не был присвоен титул консула, на него только надели консульские знаки отличия, часто раздаваемые императорским двором при Византии.

Візантія — вона така!
Дивно, що Росія захотіла позиціонувати себе спадкоємицею такої гидоти. Хоча, мабуть, і не дивно

 Отправлено: 05.08.23 07:59. Заголовок: Знову zwh: Der Bri..

Знову zwh:


Der Brief, den du geschrieben,
er macht mich gar nicht bang;
du willst mich nicht mehr lieben,
aber dein Brief ist lang.

Zwölf Seiten, eng und zierlich!
Ein kleines Manuskript!
Man schreibt nicht so ausführlich,
wenn man den Abschied gibt.

---

Письмо, что ты мне написала,
Меня тревожить не должно:
Что разлюбила, рассказала,
Но до чего ж оно длиннó!

Страниц двенадцать, всё нейтрально
подробно,
Нет клякс, пера неспешен бег...
Не пишут люди так детально
Писать так люди не способны,
Когда прощаются навек.

Закреслено в його пості. А мені дуже подобається «нейтрально» і «детально»: це більш в о́бразі! І розмір перекладу більш йде російській мові, ніж оригінальний розмір.
Так що

 Отправлено: 05.08.23 09:30. Заголовок: Хром безпосередньо у..

Хром безпосередньо у повідомленні переклав так:

цитата:

Лист, який ти написав, мене зовсім не лякає; ти більше не хочеш мене любити, але твій лист довгий. Дванадцять сторінок, щільно та вишукано! Маленький рукопис! Прощаючись, так багато не пишуть .

Коли окремо вставити в перекладач, то там «детально», але я за «багато».

 Отправлено: 05.08.23 10:15. Заголовок: Ну... Точність перек..

Ну... Точність перекладу — річ темна. Я за те, щоб перекладати не окремі слова, а загальне враження від оргіналу. Заковика у тому, що воно в кожного своє...

Ось інший переклад:

Вы, право, не убили
Меня своим письмом,
Меня вы разлюбили,
А клятв — на целый том!

Отказ длинен немножко —
Посланье в шесть листов!
Чтоб дать отставку, крошка,
Не тратят столько слов.

Я люблю та поважаю Вільгельма Левіка, але мені все ж здається, що в данному випадку у zwh вийшло набагато краще. Звідки в Левіка взялася «крошка»?!

 Отправлено: 05.08.23 10:37. Заголовок: Pellegrino пишет: Я ..

Pellegrino пишет:

цитата:

Я люблю та поважаю Вільгельма Левіка

Бо ось, наприклад, його переклад того вірша, де «про ефес»:

Сырая полночь. Буря.
Деревья скрипят на ветру.
Я, в плащ закутавшись, еду
Один в глухом бору.

И мчатся мечты предо мною,
Опережают коня, —
Как будто на крыльях воздушных
К любимой уносят меня.

Собаки лают. Слуги
Спешат со свечами во двор.
Взбегаю по лестнице вихрем,
Бряцая сталью шпор.

В благоуханном покое
Мерцанье теплых огней, —
И я бросаюсь в объятья
Возлюбленной моей.

А ветер свистит в деревьях,
И дуб говорит седой:
«Куда ты, глупый всадник,
С твоей безумной мечтой?»

 Отправлено: 05.08.23 11:26. Заголовок: Pellegrino пишет: З..

Pellegrino пишет:

цитата:

Звідки в Левіка взялася «крошка»?!

Має право. «крошка» не тільки для рими, це слово робить вірш більш емоційним, а це добре, бо отримувач листа хоче вірити, що насправді його ще кохають.

 Отправлено: 05.08.23 11:50. Заголовок: Волод пишет: «крошк..

Волод пишет:

цитата:

«крошка» не тільки для рими, це слово робить вірш більш емоційним, а це добре, бо отримувач листа хоче вірити, що насправді його ще кохають.

Воно так, він хоче вірити... але «крошка» — це надто зверхньо. Це вже не про кохання! У Теффі є оповідання («Вендетта») про одного, як висловився б Набоков, хвата, що називав близьких його серцю жінок «дітка», або «котка», або якимись кінськими іменами: «ігрунка», «ласкунка», «сміхуночок». «Виходило приємно і ні до чого не зобов'язувало».


Pellegrino пишет:

цитата:

А мені дуже подобається «нейтрально» і «детально»: це більш в о́бразі!

Ось тут у zwh гарно!

...Wie am Tage Eurer Hochzeit,
Sei die Liebe Euch erfreulich,
Wenn Ihr längst im Ehejoch seid,
Und Eur Leib er sei gedeihlich.

Свадьбы день у вас в уме...
Пусть любовь вкруг вас летает!
Пусть в супружеском ярме
Ваше тело процветает!