стихи великого аварского поэта Расула Гамзатова “Журавли” в русском переводе Наума Исаевича Гребнева (1921-88):
Мне кажется порою, что джигиты, В могилах братских не были зарыты, А превратились в белых журавлей... Они летят, свершают путь свой длинный И выкликают чьи-то имена. Не потому ли с клином журавлиным От века речь аварская сходна? Летит, летит по небу клин усталый - Мои друзья былые и родня. И в их строю есть промежуток малый - Быть может, это место для меня!..
Тільки зараз дійшло, що вірш спотворено так, як мабуть навіть я б не зміг би. Що заміна «джигітів» на «солдатів» - губить весь вірш, адже за звичаями горці на відміну від російських солдатів клали життя за те, щоб відбити тіла своїх загиблих і поховати згідно своїх звичаїв. Гамзатов сумує саме за тим, що його загиблі друзі і родина не поховані за звичаєм, а лежать в невідомих братських могилах. Саме це дає право марити: а може вони не загинули, а може…
«Попередній» — це Самотність душить зашморгом обітів? На мою думку, Гнітить тягар сирітства і обітів просто легше вимовляти. У першому варіанті надто багато приголосних, до того ж вони стоять в складних для вимовляння позициях...
Є такий веселий роман: «Кенелм Чиллінглі, його пригоди та погляди на життя»; це останній роман Булвер-Літтона, про якого я вас вже повідомляв, що мені подобається його «Пелем, або пригоди джентльмена», а те, що виділено — це ім'я ГГ: там на початку говориться, що батько його, новонародженого, у пошуках імені не надто банального, але й не дуже химерного, назвав на честь одного давнього родича із сімейного родоводу. Того родича звали Кенелм, а прізвище його було Дігбі — справді, все разом звучить досить приємно. І прізвище Чиллінглі теж звучить добре. Якби хлопця назвали на честь рідного батька: Пітер Чіллінглі чи хоча б Джеймс Чіллінглі — хто б хоч слово проти сказав? Чому ж об «Кенелма» + «Чіллінглі» язика зламаєш?! Таємниця...
Отправлено: 11.05.23 07:53. Заголовок: Волод, а є птахи, що..
Волод, а є птахи, що розмовляють українською мовою? Ось естонською іволга — peoleo, бо її свист на гарну погоду словами зображують так: Peole-Ei-Lähe!. Тобто «пеоле-е-ляе» — «На свято не йду!». А англійські півні кричать: Cock-A-Doodle-Doo! Тобто: «Півень — дурень!».
Ось зараз весна, і у пташок особливі, шлюбні пісні. І в нашому дворі синиця (чи це синиці?) знову дуже точно висвистує/висвистують слово «тридцять». Я достеменно знаю, що свище синиця! Я кілька весень мучився, бо в інший час у них свисти інші, і я не на жарт зрадів, коли якось в парку я перетинав газон, і зовсім поруч добре видима синиця свистом зобразила це саме «Тридцять-тридцять-тридцять!» І то було вже влітку, наприкінці червня; схоже, самотня пташина спокушала чужу половинку І днями я теж не лише чув, але й добре бачив синицю, яка свистіла «Тридцять-тридцять-тридцять!».
Все даты в формате GMT
3 час. Хитов сегодня: 0
Права: смайлы да, картинки да, шрифты да, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация вкл, правка нет