Небо в рамі хмарин. Ще недовго — і повідь. Дощ іде, мов на сповідь До низинних храмин. Він земним, а не вишнім, Як покутний монах, Сповідається в грішнім — У думках і ділах.
Чи померкли вгорі Всі божниці й кіоти? Чи всесвітній ваготи Там звели вівтарі, І розчахнуто брами, І небесна вода У смиренні губами До землі припада?
Ллє за нас, недорік, Ллє за мене й за тебе. То не шлімо ж до неба Покаянь і соплік. Важиш небо нужденне У вереті імлі? Все про тебе й про мене Дощ нашепче землі.
Сподіваюся, граматично все вірно? Бо я деякі слова зустрів вперше.
Все даты в формате GMT
3 час. Хитов сегодня: 0
Права: смайлы да, картинки да, шрифты да, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация вкл, правка нет