Волод пишет: цитата: На цьому світі нас тримає страх
Цитата? Або?..
Навряд чи цитата. Бачу такі варіанти: любов, вогонь, віра, земля, Бог, Бог-антрепренер.
У світі нас тримає для забави Бог-антрепренер. Далі живемо думками, до реальності далеко. Рука не піднімається змінити життя — я маріонетка. Знайду в собі героя, помре та зникне він. Корисно час хотів провести свій, та час мене провів. ПРИСПІВ: Стільки будував життя, та все його не бачу. Валькирії проводять мій час в інший світ. Звільнитися від себе намагаюсь, та все марно. Це набагато вище, ніж… політ моїх мрій.
Отправлено: 11.09.23 10:47. Заголовок: До речі, класно! І..
До речі, класно!
І я теж хочу поміркувати!
Мало хто здатний зрозуміти, наскільки страшно було людям усі ці тисячоліття жити серед природи. Адже тільки столітті у 12-му — порівняно з усією історією людства це ніщо! — найпросунутіші (Франциськ Ассизький та ін.) зрозуміли, що людство вже давно сильніше за природу, що йому її треба не боятися, а любити та оберігати. А більш-менш масовим це стало взагалі лише у 18-му столітті (коли увійшов у моду пейзажний живопис — і відразу ж пішло безкрає море, стрімкі гори, темний ліс і взагалі небезпеки... Людям було в кайф згадувати, що вони вже сильніші від усього цього). Хоч і зараз буває страшно та незрозуміло...
Я тут підсів на ютюбовський цикл «Крипові історії», і там жінка, яка теж любить природу (https://www.youtube.com/watch?v=dqtGiVFH6RM, 18:10 ), розповідає, як вона, її чоловік та діти подалися на уїкенд до еко-парку — типо заповідник, але можна зупинятися. Там гори, пагорби, гірська річка, і, головне, величезний дикий ліс. Зупинятися платно, але воно того варте! Діло було в середині травня, тобто ще був несезон, так що окрім них у парку були лише двоє мужиків, за ідеєю сторожів, але вони сказали, що вони адміністратори
Ну так ось: діти спали в машині, оповідачка з чоловіком сиділи біля вогнища, готували вечерю на грилі... А навколо темний, хоч око виколи, ліс! І тут вони чують далекий звук, схожий на якийсь передзвін, легкий скрегіт чогось металевого, брязкіт якихось ланцюгів, завивання, ніби вітер у трубі, шелест і шерех — і все це одночасно! Як вона пише: «Не можу точно передати, що це було», але звук йшов із глибини темного лісу і, головне, переміщався навкруги, поступово наближаючись! Чоловік спочатку казав, що вона панікує на порожньому місці, що особисто він нічого не чує... Але коли не чути стало вже неможливо, схопився за сокиру! Вони світили ліхтариками в темряву, тоді почали голосно кричати, стукати залізяками, зрештою жінка залізла в машину, завела двигун, ввімкнула фари на дальнє світло і стала сигналити. А чоловік кидав каміння в темряву, не розуміючи, з якого боку йде звук і куди, власне, його кидати... Зрештою, звук став віддалятися і знову пішов у глибину лісу. А вони до ранку просиділи в машині, і жінка (за водія була вона) щохвилини готова була вдарити по газах. Як вона пише, такого звуку вона ніколи раніше не чула, і це точно був не звір. І вранці вони впевнилися, що то не «адміністратори» щось робили у лісі, бо ті сказали, що теж кілька разів це чули. І теж не знають, що воно таке — тому на ніч вони у своєму будинку замикаються на всі засуви!
У коментарях написали, що, найімовірніше, це був шпак. Той, хто написав, сам бачив шпака, що співав, якщо в даному випадку це можна так назвати, і дрібна сволота чудово наслідувала вою сирени, шипінню кота тощо.
Отправлено: 12.09.23 11:48. Заголовок: Так, коли Ви десь у ..
Так, коли Ви десь у лісі добре себе почуваєте, поставте собі запитання «кому це вигідно?».
А коли Вас у лісі охоплює психічна атака, коли Ви починаєте блукати у знайомій місцевості …..
Можливо хух, мавок, чугайстрів, лісовиків і не існує, але чи не вигадали їх люди щоб пояснити цілком реальні впливи з боку рослин і грибів на свою психіку.
цитата:
Удалось получить доказательства того, что растения слышат жужжание пчел, пролетающих мимо, и производят нектар в зависимости от активности «собирателей». С помощью специальных приборов было установлено, что в течение минуты после появления жужжания пчел концентрация сахара в нектаре повышается на 20%. Более того, растения отличают звуки насекомых от остальных шума. Роль своеобразных ушей у растений выполняют цветы.
Отправлено: 13.09.23 10:52. Заголовок: Волод пишет: коли Ви..
Волод пишет:
цитата:
коли Ви десь у лісі добре себе почуваєте, поставте собі запитання «кому це вигідно?».
А коли Вас у лісі охоплює психічна атака, коли Ви починаєте блукати у знайомій місцевості …..
Взагалі-то я найкраще себе почуваю на відкритих місцях, де є огляд... Ось написав і згадав, що в «Сяйві» Кінга поганий готель, де привиди могли навіть покусати — хлопчика, одного з персонажів, кущ, підстрижений у вигляді лева, цапнув за ногу, коли він, граючись на дитячій площадці, заліз у туннель, і на взутті залишилися подряпини від зубів гілок — і біс їх знає, що вони ще могли! У всякому разі, вони могли зводити з розуму: батько хлопчика підписався залишитися в цьому готелі сторожем на зимовий сезон, а вакансія відкрилася тому, що попередній сторож збожеволів, застрелив свою дружину і двох доньок, а тоді й сам застрелився... так оцей готель мав назву Overlook Hotel. А оverlook — це якраз «огляд». Бо звідти відкривався чудовий краєвид на долину Колорадо і Скелясті гори... Володе, як щодо того, що будівлі можуть як манити, так і відлякувати?
Ще про огляд. Я тут у дитячому відділі книжкового побачив і купив собі видану для дітей частину «Знедолених», про маленьку Козетту і про те, як Жан Вальжан з нею за спиною втік від детектива і сховався в монастирі. Так от: у дитинстві мені здавалося, що за водою Козетта йшла вночі через ліс. А тепер виявилося, що якийсь ліс був лише в низині, де пробилося джерело, а до цього вона майже всю дорогу, окрім тієї її частини, яка ще проходила вулицями містечка, йшла відкритою місцевістю. І так, автор правий: відкрита до самого обрію місцевість уночі — це набагато страшніше: хто знає, що звідти може на тебе дивитися!
Волод пишет:
цитата:
Можливо хух, мавок, чугайстрів, лісовиків і не існує...
Отправлено: 14.09.23 01:33. Заголовок: Волод пишет: я мав н..
Волод пишет:
цитата:
я мав на увазі гаї, і те, що люди щоб пояснити їх вплив на людську психіку, навидумували різних казкових істот.
Я гадаю, з гаями складніше. У людей завжди був і навіть зараз є комплекс певної неповноцінності в порівнянні з тваринами. Звідси й тема вигнання з раю за пізнання добра та зла. Тварини багато не міркують, як зараз кажуть, не морочаться — і скільки вже з цього приводу написано заздрощів! Людина, якщо вона частково тварина, перевертень там, чи вампір, чи кіцуне — у всіх фентезі не недо-, а надлюдина!
Тому в гаях мешкають гарні дріади та вільні сатири.
...И ни тени души, и любви ни следа, Но не ведает жизнь ни преград, ни предела, Словно воздух в лазури и в море вода.
А в кинутих чи занадто старих будівлях — лише страшні привиди.
Все даты в формате GMT
3 час. Хитов сегодня: 0
Права: смайлы да, картинки да, шрифты да, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация вкл, правка нет
)
- участник сейчас на форуме
- участник вне форума