Отправлено: 29.04.24 10:24. Заголовок: Мандельштам

цитата:

Дайте Тютчеву стреко́зу — Догадайтесь, почему.

Я здогадався! А ви?

 Отправлено: 29.04.24 12:21. Заголовок: Бо не римують «грозу..

Бо не римують «грозу» і «розу», ось обрав він «стрекозу». Взагалі стрекоза, та що стрекоче, могла мати наголос і на останньому і на передостанньому складі.

 Отправлено: 29.04.24 12:33. Заголовок: Волод пишет: Взагалі..

Волод пишет:

цитата:

Взагалі стрекоза, та що стрекоче

Але ж libellula не стрекоче! Вона взагалі не має голосу!

Якщо ви про неї:





А не про щось інше.

 Отправлено: 29.04.24 12:45. Заголовок: Я про ту стрекозу, щ..

Я про ту стрекозу, що «лето красное пропела..»

" Как предчувствие грозы,
Жарче роз благоуханье,
Резче голос стрекозы...!

 Отправлено: 29.04.24 13:04. Заголовок: Волод пишет: Я про т..

Волод пишет:

цитата:

Я про ту стрекозу, що «лето красное пропела..»

А це взагалі єресь! Оригінал Крилова (байка Лафонтена) називається La Cigale et la Fourmi — «Цікада та Мураха». Скоріш за все, Федір Іванович обізвав так саме цикаду (або коника). Але це, звісно, не причина не дарувати йому справжню бабку!

Скрытый текст

Ось Костянтин Случевський знався на комахах! Вышла Груня на леваду... Под вербою парень ждал... Ионийскую цикаду Им кузнечик заменял.

 Отправлено: 29.04.24 16:20. Заголовок: Ось прадавній зйомки..

Ось прадавній зйомки лісових відеокамер . Зверніть увагу на обліко-мораліко стрекози.

 Отправлено: 29.04.24 20:05. Заголовок: Волод пишет: Зверніт..

Волод пишет:

цитата:

Зверніть увагу на обліко-мораліко стрекози.

Стрекоз не побачив. Бачив жуків-оленів (Lucanus) та справжнього коника:





(Вікі пише, що співають коники так: Tettigonia_cantans_-_sound.ogg

А цікада так: Calling_song_of_Magicicada_cassini_-_pone.0000892.s002.oga)

 Отправлено: 29.04.24 20:53. Заголовок: Pellegrino пишет: С..

Pellegrino пишет:

цитата:

Стрекоз не побачив.

2 хвилини 9 секунд

Коник він і є стрекоза.

 Отправлено: 30.04.24 08:15. Заголовок: Волод пишет: Коник в..

Волод пишет:

цитата:

Коник він і є стрекоза.

Це чому таке?! Зовсім різні ж комахи!
Втім я вже писав (в Неизвестных переводах), що, «як відомо, російський інтелігент любить і знає природу» Але навіть на Росії не всі інтелігенти такі знавці. Ось як Ломоносов переклав оду давньогрецького поета Анакреона Αλλο εις τεττιγα ωδαριον — «До цикади»:

Кузнечик дорогой, коль много ты блажен,
Коль больше пред людьми ты счастьем одарен!
Препровождаешь жизнь меж мягкою травою
И наслаждаешься медвяною росою.
Хотя у многих ты в глазах презренна тварь,
Но в самой истине ты перед нами царь;
Ты ангел во плоти, иль, лучше, ты бесплотен!
Ты скачешь и поешь, свободен, беззаботен,
Что видишь, всё твое; везде в своем дому,
Не просишь ни о чем, не должен никому.

З точки зору біології все вірно!

Гнедич теж був не дурень, але початок перекладу цієї оди в нього такий:

О счастливец, о кузнечик,
На деревьях на высоких...

Бо tettix, на відміну від ακρίδ'и, літає!)

 Отправлено: 03.05.24 11:36. Заголовок: Особисто я давно зро..

Особисто я давно зрозумів, що Надія Яківна була рідкісна дурепа. І не тому, що вона чогось там не знала. А тому — через те, — що взагалі робить дурнів огидними: через їхню собачу манеру опускати те й тих, що й кого ці падли не здатні зрозуміти. Досить прочитати хоч пару абзаців з усього того, що вона писала про свого чоловіка, і буде зрозуміло, що вона вважала себе набагато розумнішою за нього.
(Мовляв, а що віршів вона не пише — так воно й на краще )

цитата:

Я так и не догадалась, что за стрекоза, которую он предлагает дать Тютчеву. У самого Тютчева есть сколько угодно мотыльков, но стрекозы нет и в помине. Может, в письмах? Может, в чьей-то статье говорится о стрекозе в связи с Тютчевым? Или, — и эта догадка мне кажется имеющей основания — О. М. приписал стрекоз Алексея Толстого Тютчеву? Тютчева он не перечитывал и помнил наизусть. Когда-то в детстве могла произойти такая путаница и так и остаться… Ведь у Алексея Толстого это одно из тех звучных хрестоматийных стихотворений, которые он не раз поминал (например, в «Путешествии в Армению»).

По-людському запитати: «Осип, а у Тютчева есть про стрекозу? Я вот что-то никак не вспомню...»? Та де ж це воно бачено — щось серйозно питати в мішигінера?!

 Отправлено: 03.05.24 21:26. Заголовок: Взагалі я можу і щос..

Взагалі я можу і щось цікавіше, ніж лаяти Надію Яківну. Наприклад, повідомити, що Мандельштаму, схоже, таки подобалися libellul'и.
Хоч іноді й за принципом «люблю, но странною любовью» Ось його ранній, двадцятирічний (1911 рік) вірш про них:

цитата:

Стрекозы быстрыми кругами Тревожат черный блеск пруда, И вздрагивает, тростниками Чуть окаймленная, вода. То — пряжу за собою тянут И словно паутину ткут, То — распластавшись — в омут канут — И волны траур свой сомкнут. И я, какой-то невеселый, Томлюсь и падаю в глуши — Как будто чувствую уколы И холод в тайниках души...

Особисто я ніколи не думав, що вмирають бабки так, що падають у воду і тонуть...

 Отправлено: 04.05.24 07:03. Заголовок: Бабки Pantala flave..

Бабки Pantala flavescens перелітають океани.

А в калюжах тонуть
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96

 Отправлено: 04.05.24 09:37. Заголовок: З циклу на смерть Ан..

З циклу на смерть Андрія Білого (тут заразом і про жирные — тобто професійно-художні — карандаши):

цитата:

Как стрекозы садятся, не чуя воды, в камыши, Налетели на мертвого жирные карандаши. На коленях держали для славных потомков листы, Рисовали, просили прощенья у каждой черты.

Я, як це постійно буває, прочитав відомі вірші раніше, ніж більш ранні, тому був здивований: до чого тут ці слова — не чуя? Чи вода для бабок — біда?

 Отправлено: 04.05.24 09:55. Заголовок: Дорослі бабки в троп..

Дорослі бабки в тропіках живуть роками, у нас гинуть з настанням холодів.
На воду бабки «сідають», щоб відкладати яйця
А ось дорослі стрілки (це бабки які складають крила як метелики, коли сідають) живуть не довго, багато з них не їсть не п’є, а тільки займається коханням, і відклавши яйця у воду, помирає.

 Отправлено: 04.05.24 17:22. Заголовок: Pellegrino пишет: ..

Pellegrino пишет:

цитата:

У самого Тютчева есть сколько угодно мотыльков, но стрекозы нет и в помине.

Вона з ґуґел хромом не спілкувалась, а я ввів «Тютчев», ввів «стрекоза» і отримав результат.

 Отправлено: 04.05.24 23:31. Заголовок: Волод пишет: Вона з ..

Волод пишет:

цитата:

Вона з ґуґел хромом не спілкувалась

А спитати не дозволяла релігія?

До речі, мотыльков у Тютчева лише дві штуки: у вірші Тени сизые смесились... і у безглуздому (бо «Биологический энциклопедический словарь» пише, що мотыльки — чешуекрылые, по-перше, небольшие, а по-друге, ночные) Cache-cache.

 Отправлено: 05.05.24 05:52. Заголовок: https://encrypted-tb..

Стрілкові складають крила ось так.

https://pictureinsect.com/image-handle/image/1080/153987295001706515.jpeg?x-oss-process=image/format,webp/resize,s_380&v=1.0

Бабки так не роблять.


А нащо Ви почали шукати метеликів? Головне те, що стрекоза у Тютчева є, і вона є коником.

 Отправлено: 05.05.24 09:40. Заголовок: Волод пишет: А нащо ..

Волод пишет:

цитата:

А нащо Ви почали шукати метеликів?

Бо взяв сильний сумнів, що у Тютчева «сколько угодно мотыльков» — тобто багато. Я пригадав лише безглуздий Cache-cache — саме через безглуздість великого, яскравого і денного (!) мотылька і запам'ятав. Для мене мотылёк — це, наприклад, міль. А великих нічниць, на кшталт бражник мертва голова (Случевський-«Скрытый текст» російською мовою називає їх «сфинксы», — чи то він так називає їхню гусінь?), російською, здається, правильно так і звуть: ночные бабочки.
До речі, Пастернак у перекладі з Шеллі цю загальну російську дурість — називати бабочку «мотыльком» — начебто віддзеркалив: Так бабочку тянет в костёр... В оригіналі йдеться про те, що любовний потяг — це як прагнення нічного метелика (the moth) до зірки.
Пригадалося також, що у Тютчева десь начебто було ще про мотылька полет незримый, який тільки чути...

Волод пишет:

цитата:

Головне те, що стрекоза у Тютчева є, і вона є коником.

Або цикадою.

 Отправлено: 07.05.24 10:28. Заголовок: Pellegrino пишет: М..

Pellegrino пишет:

цитата:

Мандельштаму, схоже, таки подобалися libellul'и.

Таки подобалися Навіть дуже!

цитата:

* * * Медлительнее снежный улей, Прозрачнее окна хрусталь, И бирюзовая вуаль Небрежно брошена на стуле. Ткань, опьяненная собой, Изнеженная лаской света, Она испытывает лето, Как бы не тронута зимой; И, если в ледяных алмазах Струится вечности мороз, Здесь — трепетание стрекоз Быстроживущих, синеглазых.

!910 рік, з «Каменю». До речі: де улей, там і бджоли! А бджоли теж є символ робочого народу, як і мурахи! Але стрекози людині теж потрібні!
І Тютчев йому теж загалом подобавася

З «Каменю» ж:

цитата:

Слух чуткий парус напрягает, Расширенный пустеет взор, И тишину переплывает Полночных птиц незвучный хор. Я так же беден, как природа, И так же прост, как небеса, И призрачна моя свобода, Как птиц полночных голоса. Я вижу месяц бездыханный И небо мертвенней холста; Твой мир, болезненный и странный, Я принимаю, пустота! 1910

Тютчев («Певучесть есть в морских волнах...», 1865): «Лишь в нашей призрачной свободе...» Він же: («О вещая душа моя!..», 1855): «Твой день — болезненный и странный...»

 Отправлено: 08.05.24 09:22. Заголовок: Ось ще любовний вірш..

Ось ще любовний вірш зі стрекозами (Тут лише початок, бо вірш довгий.)

цитата:

Мне жалко, что теперь зима И комаров не слышно в доме, Но ты напомнила сама О легкомысленной соломе. Стрекозы вьются в синеве, И ласточкой кружится мода; Корзиночка на голове Или напыщенная ода?..

Це була зима (грудень) 1920 року. Не знаю, чи за віршем 1910 року стоїть якась реальна коханка (чомусь здається, що ні), а за цими стоїть цілком реальна Ольга Гільдебрандт-Арбеніна, акторка і талановита рисувальниця. Схоже, вона дійсно була славна і заслуговувала на любов поета. До речі: ви зрозуміли, що у віршах Тютчева зі бабкою «дева» — не якась знайома поета, а уособлення Природи?

Запам'ятаємо, що стрекози та синє небо були для Мандельштама святі і прекрасні: це нам ще знадобиться.

 Отправлено: 08.05.24 09:37. Заголовок: Pellegrino пишет: Д..

Pellegrino пишет:

цитата:

До речі: ви зрозуміли, що у віршах Тютчева зі бабкою «дева» - не якась знайома автора, а уособлення Природи?

Це як в американському анекдоті, коли психологи запитують солдата:
«В жаркий сонячний день, ви стоїте на кормі корабля і дивитеся на воду, що піниться. Про що Ви думаєте?»

 Отправлено: 08.05.24 09:43. Заголовок: Волод пишет: Це як в..

Волод пишет:

цитата:

Це як в американському анекдоті, коли психологи...

Саме так і є!