Ой! Ті ж очі були бісиків пускали. Ой! Уста ті були палко цілували. Ой! Ті ж стегна були міцно притискали. Ой! Та спинка була хтиво вигиналась. Ой! Та дівка була добре раювалась.
Ой! Навіщо ж ти від мене накивала? Ой! А може ти була лише примара? Ой! Навіки нащо ж була зчарувала?
Johann Wolfgang von Goethe Ja, die Augen warens
Ja, die Augen warens, ja, der Mund, Die mir blickten, die mich küßten. Hüfte schmal, der Leib so rund, Wie zu Paradieses Lüsten. War sie da? Wo ist sie hin? Ja! sie wars, sie hats gegeben, Hat gegeben sich im Fliehn Und gefesselt all mein Leben.
Отправлено: 22.10.22 23:50. Заголовок: Волод пишет: Ось ще ..
Волод пишет:
цитата:
Ось ще один філософствує над цією проблемою.
Тож виходить, що Rye — це річка?!
цитата:
The protagonist, "Jenny", is not further identified, but there has been reference to a "Jenny from Dalry" and a longstanding legend in the Drakemyre suburb of the town of Dalry, North Ayrshire, holds that "comin thro' the rye" describes crossing a ford through the Rye Water at Drakemyre to the north of the town, downstream from Ryefield House and not far from the confluence of the Rye with the River Garnock.
А це вже взагалі щось
цитата:
While the original poem is already full of sexual imagery, an alternative version makes this more explicit. It has a different chorus, referring to a phallic "staun o' staunin' graith" (roughly "an erection of astonishing size"), "kiss" is replaced by "fuck", and Jenny's "thing" in stanza four is identified as her "cunt".
Але: це точно саме Бернс підняв до шляхетної поезії хуліганський народний вірш? А що, як все було навпаки і це на його ліричні вірші негідникі створили хуліганську пародію?
Можу додати: body — слово дуже багатозначне і може бути синонімом man (у сенсі «людина», а не «чоловік»), person, human, individual і human being. Тож російськи перекладачі мали повне право писати на кшталт Если кто-то с кем-то где-то встретился во ржи.... Але я «повбивав би» перекладачів, що перекладають назву повісті С. Кінга The Body як «Тіло» або навіть як «Труп». (Хоча труп там таки є. Там четверо друзів-хлопчиків хочуть втерти носа дорослим і знайти малюка, що загубився в лісі, а справа виявилася дуже серйозна: через той ліс проходила залізниця; дитина йшла не по ній, а поруч, але її все одно потоком повітря від поїзда кинуло так, що вона, як пишуть у протоколах, отримала пошкодження, несумісні з життям... Притому це все одно лірична повість про хлопчачу дружбу!) І ось вам ще один, що філософствує на тему «The Catcher in the Rye»
Волод пишет: цитата: ні до нової, ні до старої теми причепити не можу.
Чому?
Звідкіля мені знати? Стару тему мабуть заблокували, а в новій кнопка не працює, а кнопки «просмотру» взагалі нема, нажати можна тільки навмання.
Pellegrino пишет:
цитата:
Аналогічно: чому? До чого тут радник і ведмідь?
цитата:
Кэтчер (англ. catcher — ловец) — игровая позиция в бейсболе и софтболе. Кэтчером называют игрока обороняющейся команды, который находится за домом и спиной бэттера, но перед судьёй, и принимает мяч, поданный питчером. Основная задача кэтчера — не только поймать мяч, но при помощи знаков дать советы питчеру по выбору наилучшего способа подачи, чтобы вывести бьющего в страйк-аут[1]. ............................
Находясь позади дома, кэтчер может видеть всё происходящее на поле и находится в наилучшем положении чтобы давать советы остальным игрокам обороняющейся команды. Обычно кэтчер при помощи жестов руками общается с игроками в поле, обращая их внимание на сильные и слабые стороны атакующей команды[2][3].
Отправлено: 23.10.22 22:40. Заголовок: З іншими темами норм..
З іншими темами нормально.
Щодо «ведмедя». Я зараз більше вподобав гіпотезу, що «медвідь» це родич однієї з Горгон, а саме Медузи. Тобто «медвідь» - це охоронець, хранитель, наставник, ….
Доречи, хвостаті сузір’я, які називають «ведмедицями», названі так бо їх зірки вважалися «ведмедями» - тобто хранителями, наставниками, ….. на кшталт індуїстських «ріші». Я так вважаю.
Доречи, хвостаті сузір’я, які називають «ведмедицями», названі так бо їх зірки вважалися «ведмедями» - тобто хранителями, наставниками, ….. на кшталт індуїстських «ріші». Я так вважаю.
Я згоден! Тим більше, що ведмідь на хінді — रीछ, а гуглтранслятор пише, що читається це як «річ» (reechh). Ви це знали?
З продовженням Віршомазанки зараз як? Потрапляєте?
Отправлено: 25.10.22 07:47. Заголовок: Тепер і ця тема прац..
Тепер і ця тема працює, і кнопки виглядають так, як і в інших темах. Я спробував вийти з форуму, без авторизації на форумі кнопки «отправить» и «предпросмотр» вигляд не змінили, а учора саме в цій темі вони мали інший вигляд.
Отправлено: 25.10.22 11:10. Заголовок: Мені в ролі Адміна, ..
Мені в ролі Адміна, щоб щось відправити, треба під своїм постом ввести адмінський пароль: новий нік після заходу на форум під ним у підпис під постом вводиться автоматично, а відповідний пароль — ні. Або може так тільки з адмінським паролем, а він довгий і несусвітний, і, наприклад, учора мені не одразу дали відправити пост, бо в паролю під ним я натомість G тицьнув C). І точно так само треба вводити інший пароль, коли я повертаюся як Pellegrino. Ну, гаразд, що все добре скінчилося.
Отправлено: 11.12.22 01:17. Заголовок: Ось воно що! :sm141:..
Ось воно що! Ні, я вважаю, релігійні тексти краще виглядають у прозі. Он і Пушкін даремно перекладав Коран у вірші: у прозі він набагато гарніший. Я про це і на Грамофоні писав, але хочу нагадати. Дивіться самі: ось переклад Пушкіна (перший вірш) — https://ilibrary.ru/text/535/p.1/index.html
А ось його (Корана: це сура 93 «Ад-Духа» — «Ранок») переклад прозою.
Во имя Аллаха Милостивого, Милосердного! Клянусь утром! И ночью, когда она густеет! Не покинул тебя твой Господь и не возненавидел. Воистину, будущее для тебя лучше, чем настоящее. Господь твой непременно одарит тебя, и ты будешь доволен. Не Он ли нашёл тебя сиротой и дал тебе приют? Не Он ли нашёл тебя в заблуждении и повёл прямым путем? Не Он ли нашёл тебя бедным и обогатил? Посему не притесняй сироту! И не гони просящего подаяния! И возвещай о милости Господа твоего.
Отправлено: 12.12.22 03:58. Заголовок: Можливо справа у том..
Можливо справа у тому, що ми не звикли до того, що закони написані віршами. Для динамічного перекладу, це може бути аргументом, але тоді можливо треба визначитися з характеристиками прози, або іншого стилю.
Отправлено: 13.12.22 20:32. Заголовок: «А якщо ми відступим..
«А якщо ми відступимо від Бога, ми його вже ніколи не побачимо», — добре, якщо це справді так!
цитата:
Заповедь «Не убей» заиграла другими красками — «Пойди и вырежи, уничтожь народ». Борис Корчевников и протоиерей Игорь Фомин на телеканале «Спас» решили сломать логику православных и не только людей. Они яро рассказывают почему война и убийства это хорошо. И, конечно, все ответы в Священном писании. Интересно в чьей интерпретации? 🤨
Ні, релігія сама по собі не є зло. Зло — гри сволочів із релігією.
Ні, Λόγος — це не лише «слово» і достеменно не «угода». Чи не мучився Фауст з його перекладом? А я ще на Грамофоні писав, що російською тут найкращий переклад — толк: «розмова», «сенс» та «штовхання» в однім флаконі!
Отправлено: 25.01.23 13:23. Заголовок: Щось наримував, поки..
Щось наримував, поки не було електрики:
Часоплином тече вона, Модеруючи все життя, Розділяючи береги, Оминаючи острови, Назначаючи: Хто рідня? Визначаючи: Що дурня? І ухвала її води Перевищує всі суди, Бо червона її вода, Бо із крові і сліз вона.
Die Liebe sprach: In der Geliebten Blicke Mu;t du den Himmel suchen, nicht die Erde, Da; sich die be;re Kraft daran erquicke, Und dir das Sternbild nicht zum Irrlicht werde.
Die Liebe sprach: In der Geliebten Auge Mu;t du das Licht dir suchen, nicht das Feuer, Da; dir’s zur Lamp’ in dunkler Klause tauge, Nicht dir verzehre deines Lebens Scheuer.
Die Liebe sprach: In der Geliebten Wonne Mu;t du die Fl;gel suchen, nicht die Fesseln, Da; sie dich aufw;rts tragen zu der Sonne, Nicht niederziehn zu Rosen und zu Nesseln.
Отправлено: 27.05.23 10:56. Заголовок: У мене виникло бажан..
У мене виникло бажання перекласти якийсь гарний вірш про війну, почав шукати і нічого не знайшов. Багато віршів антивоєнних, багато віршів мародерсько-загарбницьких, багато зомбі-віршів. На мій смак пригадую був лише вірш Као Као, але там аналогія з гусьми перевернута з ніг на голову.
Отправлено: 27.05.23 13:01. Заголовок: Ось знайшов один пер..
Ось знайшов один переклад, занадто меланхолічний
цитата:
Цао Цао «Не знаем пути». Перевод В. Журавлёва
Падает белый туман на желтеющий луг, Диких гусей караван улетает на юг. Гуси летят и кричат, замолкая вдали, Гуси на юг улетают за тысячи ли. Гуси питаются рисом на юге зимой, И возвращаются снова весною домой. Сухая трава, закрутившись, по полю летит. Её подгоняют лишь ветры да буря в пути. Катится в поле растенье… Куда? — всё равно. К корню родному вернуться ему не дано. Как же солдатам в походах на сёдлах трястись долгие годы? Не лучше ли им разойтись? Конь боевой мой с седлом не расстанется, нет! В панцирь и латы я круглые сутки одет. Старость подходит, и смерть нас целует в уста. Скоро ли мы возвратимся в родные места? Звери на скалах бегут, чуть заслышавши гон, В водах своих пребывает священный дракон, Лисы в час смерти ложатся к норе головой. Можем ли мы позабыть край возлюбленный свой?
Отправлено: 27.05.23 14:25. Заголовок: Волод пишет: Щодо на..
Волод пишет:
цитата:
Щодо наведених Вами віршів – це не те що я шукаю
Я не для того, щоб вам їх перекладати. Просто ділюся. У мене ці вірші з того самого лютого раз у раз спливають, окремими рядками. Навіть без зв'язку із чимось, самі. «И под липой сто лет назад в землю вкопанный дедом стол...», И пускай не твоя жена, а его пусть будет вдовой...», «Сколько раз увидишь его, столько раз его и убей!»
Волод пишет:
цитата:
подібних віршів українською мовою зараз вистачає.
А посилання хоч на якісь можна?
Волод пишет:
цитата:
Лисы в час смерти ложатся к норе головой. Можем ли мы позабыть край возлюбленный свой?
Люблю стародавніх китайців!
Згадалося схоже:
...Вам противно раздумье Тех, кто искренне служит.
Вам милее поспешность Угождающих лестью.
К вам бегут эти люди — Что ни день, то их больше.
Только честный не с вами — Он уходит все дальше.
Я свой взор обращаю На восток и на запад.
Ну когда же смогу я Снова в дом мой вернуться!
Прилетают и птицы В свои гнёзда обратно,
И лиса умирает Головою к кургану.
Без вины осуждённый, Я скитаюсь в изгнанье,
И ни днём и ни ночью Не забыть мне об этом!
Цюй Юань (340 – 278 рр. до н. е.). Я про нього читав, що він був сановником і вмовляв князів не гризтися між собою: від цього, казав він їм, велика шкода країні! За це його звинуватили у зраді й вигнали геть.
Отправлено: 07.08.23 19:04. Заголовок: Вирішив трішечки зіг..
Вирішив трішечки зігнати лють, під руку попав Абай з його «Зимою».
Тулуб кремезний заховав у снігові фалди Блискоче сріблом бороди – пан Холоди. Усе живе вбиває він, не чуючи мольби, Страждань не бачить нічиїх, бо очі як льоди.
Все даты в формате GMT
3 час. Хитов сегодня: 0
Права: смайлы да, картинки да, шрифты да, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация вкл, правка нет